Проблема:
Клієнт обвинувачувався в нанесенні умисного тілесного ушкодження. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України. Разом з цим, потерпілий заявив позов про моральну шкоду, на суму в 50 тис грн.
Рішення:
З моменту вручення підозри Клієнт визнавав свою провину в скоєному. Проте, грамотно побудована адвокатами лінія захисту не лише вистояла, але і зламала обвинувачення, внаслідок чого, Клієнт звільнений від кримінальної відповідальності по закінченню строків давності. Окрім цього, суд відмовив потерпілому в задоволенні позову про моральну шкоду.
Результат:
Клієнт звільнений від кримінальної відповідальності. Потерпілому відмовлено в задоволенні позову про моральну шкоду.
Проблема:
Прокуратура обвинувачувала Клієнта в злочині, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України, крадіжці з проникненням в житло. За скоєне Клієнту загрожувало покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 3 до 6 років.
Рішення:
Адвокати представляли інтереси Клієнта із стадії судового розгляду справи, тоді як сам клієнт знаходився в СІЗО. У короткі терміни були досконально вивчені матеріали кримінальної справи і визначена позиція у справі, зібрані додаткові докази, які пом'якшують провину Клієнта і характеризують його з позитивного боку, потерпілому відшкодовано нанесені збитки.
Результат:
Замість позбавлення волі на термін від 3 до 6 років, Клієнт отримав 6 місяців арешту.
Проблема:
Клієнт обвинувачувався органами досудового розслідування в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (зберігання наркотичних засобів без мети збуту).
Рішення:
Адвокати в найкоротші терміни побудували лінію захисту і провели роботу по збору необхідних доказів, у тому числі довідок, які позитивно характеризують особу і пом'якшують провину Клієнта. В підсумку, на момент розгляду справи в суді, Клієнт проходив курс лікування від наркозалежності. У судовому засіданні адвокати надали усі необхідні документи, про проходження Клієнтом курсу лікування, і на цій підставі заявили клопотання про звільнення Клієнта від кримінальної відповідальності.
Результат:
Клієнт звільнений від кримінальної відповідальності і наркотичної залежності.
Проблема:
Клієнт вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження, злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України. Покарання, які міг понести Клієнт: штраф, виправні роботи, арешт або обмеження свободи з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Рішення:
В ході проведення досудового розслідування, потерпілому в повному об'ємі відшкодовані збитки на лікування, а також моральний збиток. Окрім цього, адвокатами зібрані докази, які свідчать про Клієнта і характеризують його виключно з хорошої сторони. Під час судового розгляду кримінальної справи в суді захисниками заявлено клопотання про звільнення клієнта від кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що потерпілий примирився з обвинуваченим.
Результат:
Клієнт звільнений від кримінальної відповідальності.
Проблема:
Відносно Клієнта, на підставі акту огляду в медичній установі, поліція склала протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння) і вилучила посвідчення водія.
Рішення:
Для побудови лінії захисту в суді і отримання необхідної інформації, направлено більше 10 адвокатських запитів в державні органи, внаслідок чого отримано належні і допустимі докази. У суді адвокати підтвердили неправомірність проведення огляду в медичній установі, а також відсутність відповідної компетенції у лікаря, який проводив огляд, що вплинуло на визнання доказів у справі неналежними.
Результат:
Завдяки своєчасному зверненню Клієнта за юридичною допомогою і скрупульозному підходу адвокатів до вирішення цієї проблеми, справа закрита у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а посвідчення водія повернуто Клієнту.
Проблема:
Клієнт, що є посадовою особою, звернувся з проблемою можливого притягнення до адміністративної відповідальності, унаслідок порушення вимог фінансового контролю - несвоєчасне подання декларації про майно і доходи (ч. 1 ст. 172-6 КУпАП).
Рішення:
Адвокати оперативно провели роботу по збору доказів, з метою побудови судового захисту і визнання Клієнта невинним. У суді адвокатами доведена відсутність умислу в діях Клієнта, як обов'язкової складової адміністративного правопорушення.
Результат:
Справа закрита, у зв'язку з відсутністю в діях Клієнта складу адміністративного правопорушення.
Проблема:
Відносно Клієнта і його бізнесу в ЗМІ, а також мережі Інтернет, поширено недостовірну інформацію, яка негативно вплинула на його честь, гідність і ділову репутацію.
Рішення:
Адвокати провели аналіз інформації, яка поширюється, виділивши з неї недостовірну складову, передали її на експертне дослідження. Отримавши висновок експерта, був підготовлений і поданий до суду позов про захист честі, гідності і ділової репутації.
Результат:
Поширювана відносно Клієнта інформація визнана судом недостовірної, яку відповідач зобов'язаний спростувати. Крім того, на користь Клієнта стягнуто компенсацію у вигляді моральної шкоди і витрат на послуги адвоката.
Проблема:
Не до кінця розібравшись в ситуації, що склалася, Клієнт звернувся в поліцію, повідомивши що стосовно нього вчинено злочин. Повідомлення виявилось неправдивим. В кінцевому підсумку, дії Клієнта кваліфіковані за ч. 1 ст. 383 КК України, в зв'язку з чим, прокурор пред'явив йому обвинувачення.
Рішення:
Своєчасне звернення Клієнта за допомогою до адвокатів, дозволило грамотно вибудувати лінію захисту у справі, заявити клопотання про проведення додаткових слідчих дій, в тому числі допит свідків, зібрати необхідні письмові докази, які пом'якшують вину підозрюваного. Більше того, в підготовчому судовому засіданні, адвокати домоглися повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він був складений з явними порушеннями. Завдяки вірно обраній тактиці, прокурор не зміг довести вину Клієнта, оскільки на момент розгляду справи в суді закінчилися терміни притягнення до кримінальної відповідальності.
Результат:
Клієнт звільнений від кримінальної відповідальності.
Проблема:
Поліцейські склали відносно Клієнта протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування автомобілем в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння) та вилучили у нього посвідчення водія. Слід зауважити, що Клієнт відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Рішення:
Детально ознайомившись з матеріалами справи у суді, адвокати прийшли до висновку, що твердження поліцейських про те, що Клієнт відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння є недостовірними. Фактично, поліцейські не роз’яснили особі, що відмова від проходження огляду прирівнюється до керування автомобілем в стані наркотичного сп’яніння, чим порушили його права. Поряд з цим, захисниками виявлено ряд порушень під час оформлення протоколу, про що складено клопотання про закриття справи.
Результат:
Посвідчення водія повернуто, а сама справа закрита у зв'язку з відсутністю у діях Клієнта складу адміністративного правопорушення.
Проблема:
Клієнт обвинувачувався у вчиненні хуліганських дій із застосуванням спеціального предмета для нанесення тілесних ушкоджень та нанесенні умисного тілесного ушкодження середньої тяжкості. Злочини, передбачені ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, за вчинення яких йому
загрожувало до 7 років позбавлення волі.
Рішення:
Завдяки кваліфікованому підходу адвокатів, вдалося перекваліфікувати злочин з ч. 4 ст. 296 на ч. 1 ст. 296 КК України та закрити кримінальне провадження у цій частині, у зв’язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності. По ч. 1 ст. 122 КК України Верховний Суд призначив остаточне покарання у виді 1 року обмеження волі, звільнивши при цьому Клієнта від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком у 2 роки.
Результат:
Клієнт замість 7 років реального позбавлення волі, засуджений до 1 року обмеження волі та звільнений від відбування призначеного покарання, з умовою, що він протягом 2 років випробувального терміну не вчинить нового злочину.
Проблема:
У цій справі ми представляли інтереси Потерпілого, який зазнав непоправної втрати – його сина вбив неповнолітній через необережність (ч. 1 ст. 119 КК України).
Рішення:
В ході проведення досудового розслідування адвокатами зібрано ряд доказів, які підтверджують понесені Потерпілим витрати та заявлено цивільний позов щодо відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Суд першої інстанції, розглянувши справу, задовольнив цивільний позов, однак призначив обвинуваченому покарання, що не пов’язане з реальним позбавленням волі. Не погоджуючись з таким рішення суду нами подано апеляційну скаргу.
Результат:
Апеляційний суд задовольнив подану скаргу, скасував вирок районного суду в частині призначеного покарання та засудив обвинуваченого до 4 років реального позбавлення волі. Після розгляду справи у Верховному Суді зазначене рішення залишилось без змін.