Проблема:
Клієнт обвинувачувався в нанесенні умисного тілесного ушкодження. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України. Разом з цим, потерпілий заявив позов про моральну шкоду, на суму в 50 тис грн.
Рішення:
З моменту вручення підозри Клієнт визнавав свою провину в скоєному. Проте, грамотно побудована адвокатами лінія захисту не лише вистояла, але і зламала обвинувачення, внаслідок чого, Клієнт звільнений від кримінальної відповідальності по закінченню строків давності. Окрім цього, суд відмовив потерпілому в задоволенні позову про моральну шкоду.
Результат:
Клієнт звільнений від кримінальної відповідальності. Потерпілому відмовлено в задоволенні позову про моральну шкоду.
Проблема:
Прокуратура обвинувачувала Клієнта в злочині, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України, крадіжці з проникненням в житло. За скоєне Клієнту загрожувало покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 3 до 6 років.
Рішення:
Адвокати представляли інтереси Клієнта із стадії судового розгляду справи, тоді як сам клієнт знаходився в СІЗО. У короткі терміни були досконально вивчені матеріали кримінальної справи і визначена позиція у справі, зібрані додаткові докази, які пом'якшують провину Клієнта і характеризують його з позитивного боку, потерпілому відшкодовано нанесені збитки.
Результат:
Замість позбавлення волі на термін від 3 до 6 років, Клієнт отримав 6 місяців арешту.
Проблема:
Клієнт обвинувачувався органами досудового розслідування в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (зберігання наркотичних засобів без мети збуту).
Рішення:
Адвокати в найкоротші терміни побудували лінію захисту і провели роботу по збору необхідних доказів, у тому числі довідок, які позитивно характеризують особу і пом'якшують провину Клієнта. В підсумку, на момент розгляду справи в суді, Клієнт проходив курс лікування від наркозалежності. У судовому засіданні адвокати надали усі необхідні документи, про проходження Клієнтом курсу лікування, і на цій підставі заявили клопотання про звільнення Клієнта від кримінальної відповідальності.
Результат:
Клієнт звільнений від кримінальної відповідальності і наркотичної залежності.
Проблема:
Клієнт вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження, злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України. Покарання, які міг понести Клієнт: штраф, виправні роботи, арешт або обмеження свободи з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Рішення:
В ході проведення досудового розслідування, потерпілому в повному об'ємі відшкодовані збитки на лікування, а також моральний збиток. Окрім цього, адвокатами зібрані докази, які свідчать про Клієнта і характеризують його виключно з хорошої сторони. Під час судового розгляду кримінальної справи в суді захисниками заявлено клопотання про звільнення клієнта від кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що потерпілий примирився з обвинуваченим.
Результат:
Клієнт звільнений від кримінальної відповідальності.
Проблема:
Відносно Клієнта, на підставі акту огляду в медичній установі, поліція склала протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння) і вилучила посвідчення водія.
Рішення:
Для побудови лінії захисту в суді і отримання необхідної інформації, направлено більше 10 адвокатських запитів в державні органи, внаслідок чого отримано належні і допустимі докази. У суді адвокати підтвердили неправомірність проведення огляду в медичній установі, а також відсутність відповідної компетенції у лікаря, який проводив огляд, що вплинуло на визнання доказів у справі неналежними.
Результат:
Завдяки своєчасному зверненню Клієнта за юридичною допомогою і скрупульозному підходу адвокатів до вирішення цієї проблеми, справа закрита у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а посвідчення водія повернуто Клієнту.
Проблема:
Клієнт, що є посадовою особою, звернувся з проблемою можливого притягнення до адміністративної відповідальності, унаслідок порушення вимог фінансового контролю - несвоєчасне подання декларації про майно і доходи (ч. 1 ст. 172-6 КУпАП).
Рішення:
Адвокати оперативно провели роботу по збору доказів, з метою побудови судового захисту і визнання Клієнта невинним. У суді адвокатами доведена відсутність умислу в діях Клієнта, як обов'язкової складової адміністративного правопорушення.
Результат:
Справа закрита, у зв'язку з відсутністю в діях Клієнта складу адміністративного правопорушення.
Проблема:
Відносно Клієнта і його бізнесу в ЗМІ, а також мережі Інтернет, поширено недостовірну інформацію, яка негативно вплинула на його честь, гідність і ділову репутацію.
Рішення:
Адвокати провели аналіз інформації, яка поширюється, виділивши з неї недостовірну складову, передали її на експертне дослідження. Отримавши висновок експерта, був підготовлений і поданий до суду позов про захист честі, гідності і ділової репутації.
Результат:
Поширювана відносно Клієнта інформація визнана судом недостовірної, яку відповідач зобов'язаний спростувати. Крім того, на користь Клієнта стягнуто компенсацію у вигляді моральної шкоди і витрат на послуги адвоката.
Проблема:
Не до кінця розібравшись в ситуації, що склалася, Клієнт звернувся в поліцію, повідомивши що стосовно нього вчинено злочин. Повідомлення виявилось неправдивим. В кінцевому підсумку, дії Клієнта кваліфіковані за ч. 1 ст. 383 КК України, в зв'язку з чим, прокурор пред'явив йому обвинувачення.
Рішення:
Своєчасне звернення Клієнта за допомогою до адвокатів, дозволило грамотно вибудувати лінію захисту у справі, заявити клопотання про проведення додаткових слідчих дій, в тому числі допит свідків, зібрати необхідні письмові докази, які пом'якшують вину підозрюваного. Більше того, в підготовчому судовому засіданні, адвокати домоглися повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він був складений з явними порушеннями. Завдяки вірно обраній тактиці, прокурор не зміг довести вину Клієнта, оскільки на момент розгляду справи в суді закінчилися терміни притягнення до кримінальної відповідальності.
Результат:
Клієнт звільнений від кримінальної відповідальності.
Проблема:
Поліцейські склали відносно Клієнта протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування автомобілем в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння) та вилучили у нього посвідчення водія. Слід зауважити, що Клієнт відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Рішення:
Детально ознайомившись з матеріалами справи у суді, адвокати прийшли до висновку, що твердження поліцейських про те, що Клієнт відмовився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння є недостовірними. Фактично, поліцейські не роз’яснили особі, що відмова від проходження огляду прирівнюється до керування автомобілем в стані наркотичного сп’яніння, чим порушили його права. Поряд з цим, захисниками виявлено ряд порушень під час оформлення протоколу, про що складено клопотання про закриття справи.
Результат:
Посвідчення водія повернуто, а сама справа закрита у зв'язку з відсутністю у діях Клієнта складу адміністративного правопорушення.
Проблема:
Клієнт обвинувачувався у вчиненні хуліганських дій із застосуванням спеціального предмета для нанесення тілесних ушкоджень та нанесенні умисного тілесного ушкодження середньої тяжкості. Злочини, передбачені ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України, за вчинення яких йому
загрожувало до 7 років позбавлення волі.
Рішення:
Завдяки кваліфікованому підходу адвокатів, вдалося перекваліфікувати злочин з ч. 4 ст. 296 на ч. 1 ст. 296 КК України та закрити кримінальне провадження у цій частині, у зв’язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності. По ч. 1 ст. 122 КК України Верховний Суд призначив остаточне покарання у виді 1 року обмеження волі, звільнивши при цьому Клієнта від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком у 2 роки.
Результат:
Клієнт замість 7 років реального позбавлення волі, засуджений до 1 року обмеження волі та звільнений від відбування призначеного покарання, з умовою, що він протягом 2 років випробувального терміну не вчинить нового злочину.
Проблема:
У цій справі ми представляли інтереси Потерпілого, який зазнав непоправної втрати – його сина вбив неповнолітній через необережність (ч. 1 ст. 119 КК України).
Рішення:
В ході проведення досудового розслідування адвокатами зібрано ряд доказів, які підтверджують понесені Потерпілим витрати та заявлено цивільний позов щодо відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Суд першої інстанції, розглянувши справу, задовольнив цивільний позов, однак призначив обвинуваченому покарання, що не пов’язане з реальним позбавленням волі. Не погоджуючись з таким рішення суду нами подано апеляційну скаргу.
Результат:
Апеляційний суд задовольнив подану скаргу, скасував вирок районного суду в частині призначеного покарання та засудив обвинуваченого до 4 років реального позбавлення волі. Після розгляду справи у Верховному Суді зазначене рішення залишилось без змін.
Проблема:
Клієнт став очевидцем, як Потерпіла без чиєїсь допомоги випала з вікна 9 поверху та дивом залишилась жива, однак запанікувавши через побачене, він не надав їй належної допомоги та покинув місце події.
Рішення:
Сторона обвинувачення відразу розпочала розслідування щодо нанесення Потерпілій необережного тяжкого тілесного ушкодження за ст. 128 КК України, а головним кандидатом на роль підозрюваного являвся Клієнт, оскільки він був єдиним очевидцем тієї жахливої події. Однак, за 8 років проведення досудового розслідування, слідчим та прокурорам не вдалося віднайти докази провини Клієнта, тому вони перекваліфікували кримінальне провадження за ст. 136 КК України та повідомили Клієнту про підозру щодо ненадання допомоги Потерпілій, яка перебувала в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу.
Результат:
Зважаючи на досить тривалий строк досудового розслідування справи та завдячуючи стратегічно вибудуваній лінії захисту, суд звільнив Клієнта від кримінальної відповідальності, без визнання його провини, у зв'язку із закінченням строків давності.