Оподаткування криптовалют в Україні та Європі

Криптовалюта давно перестала бути виключно інструментом для технічних ентузіастів. Bitcoin, Ethereum, стейблкоїни, P2P-операції та криптовалютні біржі стали частиною фінансового життя багатьох українців.

Наразі сотні тисяч громадян України проживають у Польщі, Німеччині, Чехії, Португалії, Іспанії, Франції та інших європейських країнах.

І тоді виникає цілком практичне питання: де сплачувати податки з криптовалюти, якщо її купили в Україні, зберігали на іноземній біржі, а продали вже після переїзду до Європи?

Це питання стає дедалі актуальнішим. Причина – запуск DAC8, європейської системи автоматичного обміну податковою інформацією про криптоактиви.

Водночас важливо одразу розвіяти два поширені міфи.

DAC8 не встановлює нового податку на криптовалюту, а 183 дні перебування в країні не завжди автоматично означають набуття податкового резидентства.

Насправді при оподаткуванні криптовалюти потрібно враховувати щонайменше чотири речі: податкове резидентство → характер операцій → законодавство конкретної країни → документи та податкова звітність.

А тепер перейдемо до деталей.

Чи легальна криптовалюта в Україні?

Українське законодавство досі не створило повноцінного спеціального режиму регулювання криптоактивів.

Закон України «Про віртуальні активи» був прийнятий ще у 2022 році, однак станом на вересень 2026 року він досі не набрав чинності. 

Водночас робота над новим законодавством триває.

Законопроєкт №10225-д, спрямований на врегулювання обороту віртуальних активів та пов’язаних із цим податкових питань, був прийнятий за основу у вересні 2025 року. Станом на вересень 2026 року він перебуває на стадії підготовки до другого читання. Отже, його положення не можна ототожнювати з чинним законодавством.

Це важливий момент.

Відсутність спеціального закону про криптовалюту не означає, що криптовалюта є незаконною або що доходи від неї автоматично звільняються від оподаткування.

Українські податкові органи застосовують до таких доходів загальні положення Податкового кодексу.

Як оподатковується криптовалюта в Україні?

Саме український підхід залишається одним із найбільш дискусійних.

Державна податкова служба України (надалі – ДПС) у своїх роз’ясненнях виходить із того, що дохід фізичної особи від продажу криптовалюти включається до оподатковуваного доходу.

Якщо джерело виплати є іноземним, ДПС розглядає такий дохід як іноземний; якщо виплата здійснюється фізичною особою-резидентом в Україні – як інший дохід.

При цьому ДПС прямо зазначає, що у відповідному підході оподаткуванню підлягає сума коштів, отримана від операцій з криптовалютою. Водночас сама ДПС застерігає, що кожна ситуація має оцінюватися з урахуванням конкретних документів та обставин.

Це принципово важливо.

Наприклад, людина придбала Bitcoin за 20 000 доларів, а через декілька років продала його за 50 000 доларів. Економічний прибуток становить 30 000 доларів.

Однак український податковий підхід до визначення бази оподаткування криптооперацій не можна просто ототожнювати з класичною моделлю «ціна продажу мінус ціна придбання».

Саме тому визначення податкової бази в Україні є одним із ключових питань, які потрібно аналізувати індивідуально.

А якщо криптовалюту не продавати?

Тут також необхідно розрізняти різні операції.

Купівля криптовалюти за фіатні кошти та подальше зберігання активу – це не те саме, що:

• продаж криптовалюти
• P2P-операції
• використання криптовалюти для оплати товарів або послуг
• отримання криптовалюти як оплати за роботу
• майнінг
• стейкінг
• систематична торгівля, яка може мати ознаки професійної або підприємницької діяльності.

Тому питання «я просто торгую криптою» для податкового аналізу недостатнє.

Необхідно встановити, які саме операції здійснювалися та який юридичний і економічний результат вони створювали.

Податкове резидентство після переїзду до Європи

Уявімо ситуацію.

Українець купив Bitcoin в Україні у 2021 році. У 2024 році переїхав до Польщі. У 2026 році продав частину Bitcoin через одну з криптобірж.

Де в такому випадку виникає податковий обов’язок?

Відповідь не визначається лише країною, у якій була придбана криптовалюта, країною продажу або місцем реєстрації криптобіржі.

Для правильної оцінки потрібно встановити:

• де особа була податковим резидентом у відповідному році
• коли та за якою вартістю було придбано актив
• які операції здійснювалися з ним
• коли виникла податкова подія
• як ця операція кваліфікується за законодавством країни резидентства
• які витрати можна документально підтвердити
• чи застосовується угода про уникнення подвійного оподаткування
• яку інформацію про операції може отримати податкова адміністрація.

Для українців, які проживають за кордоном, визначення податкового резидентства часто є важливішим за саму ставку податку.

Громадянство саме по собі не визначає податкове резидентство.

Так само сам факт отримання тимчасового захисту в Польщі, Німеччині чи іншій країні не дає універсальної відповіді на питання про податковий статус.

Кожна країна має власні критерії.

Наприклад, Польща визнає особу податковим резидентом, якщо вона має в Польщі центр особистих або економічних інтересів або перебуває на території країни понад 183 дні у відповідному податковому році. Якщо дві держави одночасно вважають людину своїм резидентом, застосовуються правила відповідної угоди про уникнення подвійного оподаткування.

У Німеччині критерії сформульовані інакше: необмежений податковий обов’язок виникає, зокрема, у фізичної особи, яка має в Німеччині Wohnsitz — місце проживання або gewöhnlichen Aufenthalt — звичайне місце перебування.

У Португалії перебування понад 183 дні є одним із критеріїв, але податковим резидентом може стати і особа, яка перебувала там менше, якщо має житло за обставин, що свідчать про намір використовувати його як звичайне місце проживання.

Отже, правило «183 дні = податковий резидент» є занадто спрощеним. У кожному конкретному випадку значення можуть мати житло, сім’я, робота, бізнес, економічні зв’язки, фактичне місце проживання та положення міжнародних угод.

Саме тому після переїзду до іншої країни недостатньо просто визначити, де була куплена або продана криптовалюта. Спочатку потрібно встановити, яка країна визнає особу своїм податковим резидентом і які правила вона застосовує до відповідної операції з криптоактивами.

Оподаткування криптовалюти в Європі

Європейський Союз не встановив єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб від операцій з криптовалютою. Правила оподаткування визначаються переважно національним законодавством, тому між країнами Європи існують суттєві відмінності.

В одних країнах ключове значення має строк володіння криптоактивом, в інших – оподатковується кожен прибуток від його відчуження. По-різному також визначаються наслідки обміну однієї криптовалюти на іншу, врахування витрат на придбання та оподаткування професійної діяльності, майнінгу чи стейкінгу.

Тому визначити податкові зобов’язання лише за ставкою податку неможливо. Насамперед потрібно враховувати податкове резидентство, характер операції та правила конкретної країни.

Нижче розглянемо, як ці правила працюють у Польщі, Німеччині, Чехії, Португалії, Іспанії, Франції та Італії.            

Польща

Польська система є однією з найбільш формалізованих.

Ставка податку на дохід від оподатковуваного відчуження криптовалюти становить 19%.

При цьому витрати на придбання криптовалюти можуть враховуватися при визначенні доходу, а надлишок невикористаних витрат переноситься на наступний податковий рік.

Особливо важливо, що польська податкова прямо зазначає: обмін однієї віртуальної валюти на іншу не оподатковується.

Тобто польська модель суттєво відрізняється, наприклад, від іспанської.

Німеччина

У Німеччині криптоактиви приватного інвестора можуть підпадати під правила приватних продажів відповідно до § 23 Закону Німеччини про прибутковий податок.

Для відповідних приватних операцій принципове значення має строк між придбанням та відчуженням активу.

Також діє спеціальний річний поріг: якщо сукупний прибуток від відповідних приватних продажів не перевищує 1 000 євро, він звільняється від оподаткування за встановленими правилами. 

Окремо німецьке фінансове відомство роз’яснює особливості оподаткування обміну криптоактивів.

Тому твердження «потримав Bitcoin один рік – податку немає» також не варто сприймати як універсальне правило. Спочатку потрібно встановити, чи дійсно застосовується режим приватного майна та які саме операції були здійснені.

Чехія

У Чехії з 2025 року діють спеціальні правила щодо звільнення доходів від відчуження криптоактивів.

Передбачено, зокрема:

• вартісний тест – 100 000 CZK доходу від відчуження за відповідний податковий період
• часовий тест – понад 3 роки володіння за встановлених законом умов.

Для криптоактивів зберігається також спеціальний ліміт 40 млн CZK для відповідного звільнення за часовим тестом.

Загальні ставки податку на доходи фізичних осіб у Чехії становлять 15% і 23%, причому підвищена ставка застосовується до частини бази, яка перевищує встановлений поріг. 

Португалія

Португалія застосовує особливий підхід до криптоактивів.

Для відповідних оподатковуваних приростів базова ставка становить 28%, хоча платник за встановлених умов може обрати включення доходу до загальної бази. 

Одночасно закон передбачає важливе звільнення: доходи та збитки від операцій з криптоактивами, які утримувалися щонайменше 365 днів, виключаються з оподаткування за відповідними правилами.

Також у передбачених законом випадках обмін одного криптоактиву на інший не створює негайного податкового зобов’язання, а вартість отриманого активу визначається з урахуванням вартості переданого.

Водночас професійна діяльність, майнінг та інші способи отримання доходу можуть підпадати під інші правила.

Іспанія

В Іспанії приріст від операцій з криптовалютами оподатковується у складі бази заощаджень.

Для 2025 року та наступних років офіційна шкала становить:

• 19% – до 6 000 євро
• 21% – від 6 000 до 50 000 євро
• 23% – від 50 000 до 200 000 євро
• 27% – від 200 000 до 300 000 євро
• 30% – понад 300 000 євро.

Особливість Іспанії полягає в тому, що обмін однієї криптовалюти на іншу може мати податкові наслідки, оскільки розглядається як обмін майна.

Тобто операція: Bitcoin → Ethereum не обов’язково означає відсутність оподаткування.

Франція

У Франції для приватного інвестора приріст від операцій з особистими криптоактивами оподатковується за режимом PFU – єдиним фіксованим податковим збором.

Станом на 2026 рік це 31,4%, що складається з 12,8% податку на доходи та 18,6% соціальних внесків.

При цьому для професійної діяльності, майнінгу та стейкінгу можуть застосовуватися інші правила.

Обмін цифрових активів без доплати також має спеціальний режим відстрочення оподаткування. 

Італія

В Італії правила суттєво змінилися з 2026 року.

Для приросту та інших доходів від криптоактивів, реалізованих починаючи з 1 січня 2026 року, загальна ставка спеціального податку становить 33%. Одночасно було скасовано попередній поріг у 2 000 євро.

Однак є важливий виняток.

Для певних євро-деномінованих e-money tokens, які відповідають установленим законом критеріям, застосовується ставка 26%.

DAC8: що змінюється для власників криптовалюти?

DAC8 – це не новий податок. Це система податкової прозорості та автоматичного обміну інформацією про криптоактиви між податковими адміністраціями.

Правила DAC8 застосовуються з 1 січня 2026 року, тому 2026 рік є першим звітним роком DAC8.

А перший автоматичний обмін інформацією за даними 2026 року має відбутися не пізніше 30 вересня 2027 року.

Це одна з найбільш важливих змін для власників криптовалюти за останні роки.

DAC8 передбачає збір і передачу інформації звітуючими постачальниками послуг з криптоактивами.

Йдеться, зокрема, про:

• ідентифікацію користувача
• податкове резидентство
• інформацію про криптоактиви
• агреговані суми відповідних операцій
• операції купівлі та продажу криптоактивів за фіатні кошти
• обмін одного криптоактиву на інший
• певні перекази криптоактивів.

Інформація передається національній податковій адміністрації, після чого дані щодо нерезидентів обмінюються з податковою адміністрацією країни їхнього податкового резидентства. 

Тому фрази на кшталт: «Податкова тепер бачить кожен мій криптогаманець» або «Криптовалюта залишилася повністю анонімною» – обидві є неправильним спрощенням.

DAC8 не означає тотального моніторингу кожної транзакції в блокчейні. Але вона суттєво зменшує можливість покладатися на ідею, що операції через централізовані криптобіржі залишаються невидимими для податкових органів.

Як DAC8 імплементується в законодавство країн Європи?

DAC8 – європейська директива, але для практичного застосування вона повинна бути реалізована в національному законодавстві.

Польща

Польща вже імплементувала DAC8.

Закон про обмін податковою інформацією був підписаний у березні 2026 року. Польське Міністерство фінансів прямо зазначає, що він вводить обов’язок звітування та автоматичного обміну інформацією про операції з криптоактивами.

Особливо важливо: звітності підлягають також операції, здійснені з початку 2026 року, тобто ще до набрання чинності новими польськими положеннями.

Німеччина

Німеччина пішла шляхом окремого спеціального закону – Crypto-Asset Tax Transparency Act.

Він набрав чинності 24 грудня 2025 року та прямо імплементує DAC8 у німецьке законодавство. 

Португалія

Португалія вже має національні правила обов’язкового звітування щодо криптоактивів.

У 2026 році відповідні положення були оновлені, зокрема Законом №26/2026. Постачальники звітних послуг повинні передавати податковій інформацію про користувачів, які є податковими резидентами Португалії. 

Італія

Італія також завершила національну імплементацію відповідних правил.

Декрет №194 від 10 грудня 2025 року містить окремий розділ про автоматичний обмін податковою інформацією щодо криптоактивів. 

Франція

У Франції відповідні правила закріплені в Податковому кодексі, а також деталізовані декретом №2025-1276.

Декрет набрав чинності 1 січня 2026 року та застосовується до операцій, здійснених із цієї дати, інформація про які підлягає звітуванню у 2027 році.

Чехія

Тут ситуація інша.

Станом на вереснь 2026 року Чехія ще не завершила національну імплементацію DAC8.

Офіційні парламентські матеріали показують, що відповідний законопроєкт перебуває на парламентському розгляді. Міністерство фінансів Чехії раніше прямо визнавало затримку транспозиції. 

Це важлива відмінність між датою, з якої DAC8 застосовується на рівні ЄС, і фактичним завершенням національної законодавчої процедури конкретною державою.

Іспанія

Іспанія вже має власні механізми звітності щодо криптоактивів.

Однак станом на 2026 рік офіційний план податкової адміністрації прямо говорить про майбутню транспозицію DAC8 та необхідність визначення технічних характеристик нових інформаційних форм, включаючи нову форму для постачальників криптопослуг. Отже, некоректно писати, що Іспанія «не контролює криптовалюту». Вона вже отримує значний обсяг інформації за власними правилами, але повна технічна імплементація DAC8 ще перебуває в процесі.

Що DAC8 означає для українців, які проживають в Європі?

Уявімо просту ситуацію. Ви: купили Bitcoin в Україні → переїхали до Польщі → стали податковим резидентом Польщі → користуєтеся криптобіржею → у 2026 році продали частину Bitcoin.

У такій ситуації потрібно розглядати одразу декілька рівнів.

Перший – податкове резидентство

Чи є ви податковим резидентом Польщі?

Другий – польське податкове законодавство

Яка саме операція відбулася і як вона оподатковується в Польщі?

Третій – документи

Чи можете ви підтвердити, коли і за якою ціною придбали Bitcoin?

Четвертий – DAC8

Чи є біржа або інший сервіс звітуючим постачальником, який зобов’язаний збирати та передавати відповідну інформацію?

Саме поєднання цих чотирьох факторів дає відповідь на питання про податкові наслідки.

Окреме значення при цьому мають документи, які підтверджують історію операцій з криптовалютою.

Чим довша така історія, тим важливіше мати можливість документально підтвердити походження та рух активів. Якщо криптовалюта купувалася кілька років тому, потім переводилася між різними гаманцями, обмінювалася на інші активи, частина продавалася через P2P, а частина залишилася на біржі, однієї виписки з останньої операції може бути недостатньо.

Бажано зберігати:

• історію операцій з криптобірж
• підтвердження придбання криптовалюти
• банківські платежі
• дані P2P-операцій
• інформацію про сплачені комісії
• хеші транзакцій у блокчейні (transaction hashes)
• історію переказів між власними гаманцями
• документи, які пояснюють походження коштів.

Це важливо не лише для податкової декларації. У разі перевірки банком, криптобіржею або податковим органом може виникнути інше питання: чи можете ви документально пояснити походження криптовалюти та коштів?

І саме тут значення DAC8 полягає не в тому, що він створює новий податок на криптовалюту. Його практичне значення – у зростанні податкової прозорості та обміну інформацією про операції з криптоактивами між податковими органами країн ЄС.

Тому для українця, який переїхав до Європи та продовжує користуватися криптовалютою, питання вже не зводиться лише до того, «скільки податку потрібно заплатити». Важливо розуміти, де ви є податковим резидентом, які саме операції здійснювалися, як вони оподатковуються та чи можете ви підтвердити історію походження і руху своїх активів.

Коли варто перевірити свої податкові ризики?

Питання оподаткування криптовалюти варто розглядати індивідуально, якщо ви не просто купили актив і тримаєте його, а маєте складну історію операцій або змінили країну проживання.

Особливо це актуально, якщо ви:

• придбали криптовалюту в Україні, а згодом стали податковим резидентом іншої країни
• протягом кількох років змінювали країну проживання
• користувалися різними криптобіржами, P2P або кількома криптогаманцями
• здійснювали обмін однієї криптовалюти на іншу, продавали активи або використовували їх для розрахунків
• отримували криптовалюту від роботи, бізнесу, майнінгу, стейкінгу чи іншої діяльності
• не маєте документів, які підтверджують придбання криптовалюти та походження коштів
• отримали запит від податкового органу, банку або криптовалютної платформи щодо ваших операцій.

У таких ситуаціях недостатньо знати загальну ставку податку. Спочатку потрібно встановити податкове резидентство, визначити характер операцій, відновити їх історію та перевірити правила країни, яка має право на оподаткування.

Чим раніше це зробити, тим більше можливостей правильно оформити документи та уникнути проблем у майбутньому.

Висновок

Наразі криптовалюта вже не може розглядатися як сфера, яка існує «поза податками».

Але водночас не існує єдиного європейського податку на криптовалюту.

У Польщі діє ставка 19% та не оподатковується crypto-to-crypto exchange.

У Німеччині принципове значення має режим приватного майна та строк володіння.

У Чехії діють нові тести на 100 000 CZK та три роки.

У Португалії важливим є 365-денний строк.

В Іспанії обмін криптовалют може створювати податковий наслідок.

У Франції приватний інвестор сплачує PFU 31,4%.

В Італії загальна ставка для криптоактивів із 2026 року становить 33%, із окремим винятком для певних євро-деномінованих e-money tokens.

А DAC8 додає до цієї системи ще один принциповий елемент – автоматичний обмін податковою інформацією.

Тому для українця, який володіє криптовалютою, правильне питання сьогодні звучить не: «Який відсоток податку на Bitcoin?».

А значно ширше: «Де я є податковим резидентом, які саме операції здійснював, який дохід вони створили, які витрати можу підтвердити та яку інформацію про мої операції може отримати податкова?»

Саме від відповідей на ці питання залежить кінцевий податковий результат.

Якщо ви придбавали криптовалюту в Україні, але зараз проживаєте в Польщі, Німеччині, Чехії, Португалії, Іспанії чи іншій країні Європи, ситуація потребує окремого аналізу.

Особливо якщо йдеться про значні суми, тривалу історію операцій, P2P, кілька криптобірж, переїзд між країнами або необхідність пояснити походження криптоактивів.

У таких випадках краще визначити свої податкові ризики до подання декларації або отримання запиту від податкового органу, а не після.

Якщо вам потрібно визначити податкове резидентство, порядок оподаткування криптовалюти або оцінити можливі наслідки DAC8 саме у вашій ситуації – зверніться за індивідуальною юридичною консультацією.