Оскарження повідомлення про підозру

Право на оскарження повідомлення про підозру з’явилося у сторони захисту лише в березні 2018 року, після внесення відповідних змін до кримінально процесуального законодавства України.

Так, ч. 1 ст. 303 Кримінально процесуального кодексу України доповнена пунктом 10, який надає можливість оскаржити повідомлення про підозру під час досудового провадження.

Оскаржити повідомлення про підозру може сам підозрюваним, його захисник чи законний представник, подавши відповідне клопотання слідчому судді, після спливу 1 місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або 2 місяців з дня повідомлення про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Законодавчі зміни є досить логічним і корелюють зі ст. 55 Конституції України, яка гарантує кожній особі право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, тобто є додатковою гарантією захисту прав підозрюваного.

Підстави для оскарження повідомлення про підозру

Враховуючи судову практику та чинний Кримінально процесуальний кодекс України, можна виділити 3 основні підстави для оскарження такого процесуального рішення, як підозра.

1. Неналежний суб’єкт складення та вручення повідомлення про підозру, а також невідповідність її змісту вимогам Кримінально процесуального кодексу України.

Ухвала слідчого судді у справі № 705/5916/19 від 24.03.2020. З тексту судового рішення вбачається, що повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 Кримінально процесуального кодексу України, оскільки воно складене слідчим, однак не погоджене прокурором, тому є недійсним з моменту його здійснення.

Ухвала слідчого судді № 752/9795/19 від 26.02.2020. В ході судового розгляду встановлено, що зміст повідомлення про підозру не містить дати складання, підпису слідчого та прокурора, який здійснив повідомлення про підозру, а також не були зазначені права підозрюваної. За результатами розгляду скарги, слідчий суддя прийшов до висновку, що при повідомленні особі про підозру не була дотримана процедура її вручення, а зміст підозри не відповідає вимогам ст. 277 Кримінально процесуального кодексу України.

Ухвала слідчого судді у справі № 554/6660/19 від 10.02.2020. За результатами розгляду скарги суд дійшов висновку, що повідомлення про підозру селищному голові вручене з порушенням ст. 481 Кримінально процесуального кодексу України, тобто неуповноваженою на те особою, оскільки його мав право вручити тільки прокурор, який займав посаду керівника регіональної прокуратури, в той час як підозра фактично вручена в.о. військового прокурора Центрального Регіону України, який не був процесуальним керівником та прокурором у даному кримінальному провадженні.

2. Порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру

Ухвала слідчого судді у справі № 404/8582/18 від 06.03.2020. Підставою для скасування повідомлення про підозру стало виявлене слідчим суддею порушення порядку його вручення, зокрема той факт, що в день вручення підозри, закінчились строки досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді у справі № 712/1804/20 від 03.03.2020. Суд прийшов до висновку, що повідомлення про підозру необхідно скасувати через порушення норм чинного Кримінально процесуального кодексу України щодо процедури його вручення, оскільки оскаржуване повідомлення про підозру слідчим вручено за відсутності матеріалів кримінального провадження, до яких була приєднана постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження. Фактично матеріали кримінального провадження надійшли до слідчого 17.12.2019, а повідомлення особі про підозру відбулося на день раніше – 16.12.2019.

3. Необґрунтованість підозри

Ухвала слідчого судді у справі № 490/12225/16 від 18.03.2020. Повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 Кримінально процесуального кодексу України, не містить правової кваліфікації окремо кожного кримінального правопорушення (у справі 11 різних епізодів по шахрайству), у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням частини та статті Кримінального кодексу України, що є грубим порушенням права на захист.

Ухвала слідчого судді у справі № 334/7498/19 від 24.02.2020. Враховуючи висновки судової будівельно-технічної експертизи, матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б вказували на заподіяння особою матеріальної шкоди, тому повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Слід зауважити, що на практиці така підстава, як «необґрунтованості підозри» є досить дискусійною, оскільки за логікою кримінально процесуального законодавства України, слідчий суддя досліджує не самі докази, а лише їх наявність та вагомість.

Наразі, існує неоднозначна судова практика, протилежна за своїми висновками. Деякі слідчі суддів вважають, аби визначити необґрунтованість підозри, необхідно досліджувати усі докази, проте, не можна оцінювати докази з точки зору достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, оскільки це є безпосередньою прерогативою суду під час судового провадження.

Так, у своїх рішеннях, судді досить часто посилаються на деякі рішення Європейського суду з прав людини, а саме: «Нечипорук, Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Мюррей проти Сполученого Королівства», у яких термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Однак, є і інша частина суддів, які все ж таки вважають, що необхідно витребувати та дослідити матеріали кримінального провадження, щодо наявності та вагомості доказів, на підставі яких і ґрунтувалася підозра. Якщо сторона захист надає докази, які навпаки виправдовують особу то чому суд не може дослідити їх? Адже це буде порушення основоположних прав та свобод людини.

У цьому випадку, слідчі судді посилаються на ч. 1 ст. 94 Кримінально процесуального кодексу України, в якій йдеться про те, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Чи варто оскаржувати повідомлення про підозру?

На жаль, статистика щодо оскарження повідомлення про підозру не на користь сторони захисту. Суди задовольнять приблизно 10-15% від поданих захисниками клопотань про скасування повідомлень про підозру.

Як бачимо, рішення слідчих суддів про скасування повідомлення про підозру скоріше вийняток, до того ж, слідчі та прокурори готові до його можливого скасування.

Важливо знати: Кримінально процесуальний кодекс України не забороняє прокурору або слідчому скласти та повторно вручити повідомлення про підозру особі в цьому ж кримінальному провадженні ще раз, як і змінити вже вручену підозру.

Існує стала практика, коли після скасування підозри слідчий усуває недоліки попереднього повідомлення та вручає його знову. Саме тому існує думка про неефективність оскарження підозри, оскільки сторона захисту таким чином передчасно розкриває свою лінію захисту.

Однак, існує чималий позитив у скасуванні повідомлення про підозру. Так, скасування статусу підозрюваного відкриває можливість скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, повернути грошову заставу і припинити заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких арешт майна або відсторонення від посади.

Поряд з цим, за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності можна отримати відшкодування з державного бюджету та у перспективі домогтися позитивного рішення за результатами звернення до Європейського суду з прав людини.

Кожний випадок є індивідуальним і потребує детального вивчення на рахунок доцільності оскарження повідомлення про підозру саме під час досудового провадження. Можливо, краще звернути увагу суду на недоліки та незаконність повідомлення про підозру на стадії судового розгляду справи, коли ані слідчий, ані прокурор уже не зможуть виправити допущені ними прорахунки.