Блокування криптовалютних активів
Криптовалюту можуть заблоковати з різних причин: через KYC/AML/KYT-перевірку, підозрілу або нетипову активність, особливості попередніх транзакцій, порушення правил платформи, санкційні обмеження, запит правоохоронних органів або арешт.
На практиці проблема часто починається з одного повідомлення: «Ваші активи тимчасово заблоковані». Але за однаковим формулюванням можуть стояти абсолютно різні ситуації.
Тому перше питання – не як розблокувати криптовалюту, а що саме заблоковано, хто це зробив і на якій підставі.
Підстави для блокування
Криптовалютні біржі та інші платформи використовують різні процедури для перевірки клієнтів, операцій та транзакцій.
KYC стосується ідентифікації та перевірки клієнта. AML/CFT охоплює ширший комплекс заходів з управління ризиками відмивання коштів та фінансування тероризму. KYTвикористовується для аналізу конкретних транзакцій та адрес у блокчейні.
При цьому платформа може оцінювати не тільки останню операцію користувача. Значення можуть мати попередня історія руху активу, взаємодія з іншими адресами, характер операцій, їх обсяг і частота, P2P-операції, санкційні ризики та інші фактори.
Наприклад, користувач може отримати криптовалюту від звичайного контрагента і не здійснювати жодних очевидно ризикових дій. Однак до цього актив уже міг пройти через декілька інших адрес. Якщо серед них є адреса, яку система комплаєнсу відносить до високоризикових, це може стати підставою для додаткової перевірки.
Важливо розуміти: високий AML/KYT-ризик сам по собі не означає встановленого факту незаконного походження криптовалюти. Це оцінка ризику, яка може стати підставою для перевірки.
Результати різних аналітичних сервісів також можуть відрізнятися. Тому позитивний результат однієї KYT-перевірки не є автоматичною гарантією того, що конкретна платформа визнає актив безризиковим.
У складніших ситуаціях може використовуватися blockchain tracing – детальніший аналіз руху активу блокчейном. Він допомагає відновити історію транзакцій, встановити пов’язані адреси та зрозуміти, звідки виник певний ризиковий сигнал.
Блокування біржею та арешт – не одне й те саме
Це одна з найважливіших відмінностей.
Якщо біржа самостійно обмежила операції через AML/compliance-перевірку, йдеться насамперед про відносини між користувачем і платформою. Платформа може попросити підтвердити особу, походження коштів, характер операцій або надати інші документи.
Інша ситуація виникає, коли платформа повідомляє, що обмеження пов’язане із запитом правоохоронного органу. У такому випадку потрібно встановити, хто саме звернувся до платформи, у межах якого провадження, які активи або транзакції становлять інтерес і що саме було запитано.
Ще один із варіантів – арешт майна в рамках кримінального провадження. Це процесуальний захід, який застосовується судом за правилами кримінального процесу.
Кримінальний процесуальний кодекс України прямо передбачає можливість накладення арешту на віртуальні активи, а судова практика демонструє, що такий арешт може стосуватися не лише самих активів, а й операцій із ними на централізованій платформі – із забороною користування та розпорядження ними і блокуванням функціоналу відповідного акаунта.
Тобто внутрішнє блокування біржею та судовий арешт – це різні механізми, навіть якщо для користувача зовні вони виглядають однаково: він просто не може розпоряджатися своїми активами.
Що робити після блокування?
Перш за все не варто поспішати з поясненнями або надсилати платформі всі документи, які є у вашому розпорядженні.
Спочатку потрібно зафіксувати сам факт блокування: зберегти повідомлення біржі, листування з support або compliance, скриншоти, історію операцій та іншу інформацію, яка може зникнути або стати недоступною після обмеження акаунта.
Далі варто встановити:
- що саме заблоковано: акаунт, актив, транзакцію чи можливість виведення
- коли виникло обмеження
- яку причину називає платформа
- які документи або пояснення вимагаються
- на що посилається платформа: внутрішні правила, AML-перевірку, санкції чи запит правоохоронного органу?
Перевірте правила платформи
Важливе значення мають Terms of Use та інші правила конкретної біржі.
Необхідно встановити, з якою саме юридичною особою укладено договір, яке право застосовується, яка процедура оскарження передбачена та за яких умов платформа може обмежувати операції або вимагати додаткові документи.
Для міжнародних платформ це особливо важливо: назва бренду не завжди відповідає юридичній особі, яка фактично є стороною договору з користувачем.
Відновіть історію активу
Якщо питання стосується походження криптовалюти, потрібно дослідити конкретну транзакцію, а не лише пояснити її словами.
Залежно від ситуації можуть знадобитися:
- дані про транзакції: TXID, адреси відправника та отримувача, історія руху активу
- інформація про P2P-операції: дані контрагента, листування, профілі
- документи щодо походження активу: підтвердження купівлі або отримання, банківські квитанції
- результати KYT або blockchain-аналізу.
Походження активу часто підтверджується не одним документом, а сукупністю даних, які дозволяють послідовно відновити його рух.
Відповідайте обґрунтовано
Якщо біржа просить підтвердити походження активів, потрібно надати релевантні документи та пояснення, а за необхідності – окремо розкрити зміст певних транзакцій.
Водночас немає універсального правила, за яким користувач повинен автоматично передати платформі весь масив своїх персональних, фінансових та податкових документів.
Спочатку потрібно зрозуміти, що саме запитується і для чого.
Також не варто намагатися вигадувати зручнішу версію походження коштів. Надання неправдивої інформації може лише ускладнити ситуацію.
Блокування за запитом правоохоронців
Тут підхід повинен бути іншим.
Повідомлення про те, що блокування пов’язане із запитом правоохоронців, ще не дає відповіді на всі важливі питання.
Насамперед потрібно з’ясувати, який саме орган звернувся до платформи та до якої юрисдикції він належить, номер і дату початку кримінального провадження, його правову кваліфікацію, які саме активи або транзакції становлять інтерес, що було запитано у платформи, чи існує судове рішення про арешт активів та який процесуальний статус має власник криптовалюти.
У такій ситуації адвокатські запити, комунікація з платформою та інші юридичні інструменти можуть використовуватися для отримання додаткової інформації та встановлення обставин блокування.
Але важливо розуміти: адвокатський запит сам по собі не є способом автоматичного розблокування активів. Його основна мета – отримати інформацію, якої бракує для визначення подальшої тактики.
Особливо обережно слід ставитися до надання пояснень, якщо з’ясувалося, що за блокуванням стоїть кримінальне провадження. У такому випадку відповідь платформі може мати значення не лише для AML-перевірки, а й для оцінки дій самого власника активів.
Як діяти, якщо криптоактиви арештовані?
Якщо обмеження пов’язане саме з арештом майна у кримінальному провадженні, порядок його застосування та оскарження визначається КПК України.
Арешт майна є тимчасовим позбавленням за ухвалою слідчого судді або суду права відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися майном у випадках, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. Серед цілей арешту, зокрема, може бути збереження речових доказів.
Разом з цим, власник або володілець майна має процесуальні механізми для захисту своїх прав.
Зокрема, ст. 174 КПК України передбачає можливість звернутися до суду з клопотанням про повне або часткове скасування арешту, якщо у подальшому застосуванні цього заходу відпала необхідність або арешт було накладено необґрунтовано.
Важливе значення можуть мати дані біржових акаунтів, адреси гаманців, історія транзакцій та документи щодо придбання активів, які дозволяють встановити належність конкретних активів певній особі.
Показовими є судові рішення, в яких арешт накладався саме на віртуальні активи, що знаходилися на акаунтах Binance. В окремих випадках суди прямо забороняли користування та розпорядження активами і зобов’язували заблокувати функціонал відповідного акаунта.
При цьому практика не обмежується лише забороною користування. Так, в одній зі справ суд також розглядав питання передачі арештованих віртуальних активів в управління АРМА.
Тому якщо активи арештовані в межах кримінального провадження, звичайне звернення до служби підтримки біржі вже не є основним способом вирішення проблеми. Необхідно працювати з юридичною підставою, яка стала причиною такого обмеження.
Що потрібно врахувати?
Блокування криптовалюти саме по собі не означає, що її власник вчинив якесь правопорушення.
Платформа може зупинити операцію для проведення додаткової перевірки. Ризиковий сигнал може бути пов’язаний з попередньою історією активу. Причиною можуть бути внутрішні правила платформи або санкційні обмеження. І зовсім інша ситуація виникає, коли активи заблоковані у зв’язку з кримінальним провадженням та судовим арештом.
Тому після блокування не варто діяти за принципом «надішлю біржі все, що маю, і чекатиму».
Спочатку потрібно встановити: що саме заблоковано → хто встановив обмеження →чому → які активи та операції ним охоплені → які документи це підтверджують → чи є правоохоронний або судовий фактор.
І лише після цього визначати подальшу тактику.
В Україні можливість арешту віртуальних активів прямо передбачена кримінальним процесуальним законодавством, хоча Закон України «Про віртуальні активи» станом на 2026 рік все ще не набрав чинності. Тому конкретну правову ситуацію необхідно оцінювати з урахуванням чинного законодавства, статусу платформи, її юрисдикції та фактичних обставин блокування.