Звинувачення в корупції, що робити і як захиститися?

Корупція – одна з найбільш значних проблем українського суспільства. Проте, не завжди звинувачення в корупції є об’єктивними. Під тиск правоохоронних органів може потрапити і невинна людина, яка не отримувала неправомірної вигоди, не зловживала службовим становищем і владою, не збагачувалася, використовуючи незаконні методи.

Отож, хто знаходяться в так званій «групі ризику»? Практично кожна людина, причому не обов’язково та, яка володіє значним політичним чи громадським впливом. До прикладу, звинуватити в корупції можуть тих, хто вирішив «віддячити» державному службовцю, аби той прискорив якийсь бюрократичний процес, на кшталт оформлення документів на земельну ділянку.

Чи має значення розмір неправомірної вигоди?

Сума хабара має значення, але більше для сторони, яка його отримала. Закономірність проста – чим більше розмір неправомірної вигоди, тим більш тяжким є злочин і тим більше суворим може виявитися покарання для особи, яка її отримала. В той же час, розмір неправомірної вигоди не має істотного значення для особи, яка її надає або намагається це зробити.

Тобто, відкат на солідну суму, яка вимірюється мільйонами доларів, за укладення угоди і скромні декілька тисяч гривень поліцейському за можливість уникнення штрафу – формально кримінальна відповідальність. Також на ступінь тяжкості та суворість покарання впливає посада одержувача неправомірної вигоди. Чим вище посада чиновника, тим суворіше може бути покарання стороні, яка вирішила надати хабар.

Захист від звинувачень в корупції: що треба врахувати?

Звинувачення в корупційних діях – те, від чого сьогодні не застрахований ніхто. Вони б’ють по репутації людини, призводять до труднощів у бізнесі та інших суттєвих проблем. При цьому, виправдувальний вирок або закриття справи може статися лише через роки.

Вас викликають на допит до слідчого? Ні в якому разі не надавайте необдуманих показань на емоціях, намагаючись виправдатися. Найкраще, що ви можете зробити на цьому етапі – це відмовитись від дачі показань, на підставі ст. 63 Конституції України та в подальшому звернутися за допомогою до адвоката. Попри те, що говорять правоохоронці, відмова давати свідчення – не є обставиною, яка автоматично робить вас винним у вчиненні злочину. Найгірше, що можна зробити – надати заплутані, суперечливі показання, які кілька разів змінюються. Навіть якщо людина не винна, створюється враження, що вона намагається «замести сліди».

На жаль, досить поширеною є ситуація, коли політичного чи громадського діяча «замовляють» його конкуренти чи вороги. У цьому випадку захиститися можна довівши, що мала місце провокація надання неправомірної вигоди. Цей підхід базується на практиці Європейського суду з прав людини, який засуджує провокаційні методи, що порушують права людини, які досить часто використовуються правоохоронними органами.

 Провокація неправомірної вигоди має місце, коли вдається довести наступне:

• співробітники правоохоронних органів або їх завербовані агенти впливали, примушували, підбурювали особу на отримання хабаря
• ініціатива в процесі скоєння злочину частіше виходить від агента, ніж від обвинуваченого
• агент систематично співпрацює з правоохоронними органами в подібних за своєю суттю справах та є учасником іншим кримінальних проваджень
• не існує об’єктивних причин вважати, що обвинувачена особа схильна до хабарництва

Отож, в такому роді справ, досить складно обійтися без професійної допомоги адвоката, який допоможе вибудувати лінію захисту та забезпечить збір необхідних доказів, які виправдовують або пом’якшують провину особи у вчиненому.